Прилади для економії електроенергії. Міф чи реальність?

02.02.2011, 18:24 | Теґи:

Нещодавно на базарах, в інтернеті, в деяких друкованих виданнях і навіть на телебаченні з’явилася реклама чудо-приладу (так званий „статичний перетворювач електроенергії” - прим. Grey), який, за словами рекламодавців, здатен економити до 30-35% електроенергії. Що ж це за прилад? Як він побудований? І невже це правда, що він здатен економити стільки енергії?

Майже одночасно в різних регіонах ці прилади з’явилися під різними назвами. Ось для прикладу деякі назви: SberBox, Smart Boy, Energy Saver, Saving-box і т.п. За словами виробників, і відповідно розповсюджувачів, прилад достатньо просто включити в розетку, і він починає працювати, тобто економити наші кревні.

Статичний перетворювач Smart Boy

Вартість даного девайсу, в залежності від регіону розповсюдження та „щедрості” продавців, коливається від $10 до $70. В найпростішому виконанні прилад розрахований на 15 кВт навантаження для однофазної мережі, тобто на середній будинок. Також існують прилади і для трифазних мереж. Для прикладу, прилад, розрахований для роботи в трифазній мережі на навантаження 48 кВт, має габарити як у звичайної коробки прального порошку.

Отже, ми придбали один з таких приладів, для того, щоб спробувати розібратися з ним. Що ж він собою являє. Це невелика коробочка, що нагадує звичайний зарядний пристрій, на передній панелі знаходиться світлодіод. В більш просунутих моделях, в прилад для економії електроенергії вбудований ще й іонізатор повітря. ;-)

Набравшись сміливості, ми спробували заглянути всередину цього чудо-приладу. Що ж ми побачили всередині? Всередині був конденсатор невстановленої ємності та невеликий блок живлення, від якого живився світлодіод. І… власне і все. То ж за рахунок чого відбувається економія електроенергії? Ось тут доведеться заглибитися трохи в теорію, без цього ніяк. Спробуємо подати все простою, зрозумілою мовою.

Отже, енергія буває активна та реактивна. Зупинятися на вищих гармоніках, завадах в електромережі, зсувах по фазі та інших премудростях ми не будемо, розглянемо лише те, з чим дійсно можна зіткнутися в реальному житті, в побутових, так би мовити, умовах.

Звичайні побутові споживачі електрики, тобто ми з Вами, платимо за споживання активної енергії. Великі підприємства оплачують ще й реактивну енергію. Для цього в них встановлені спеціальні лічильники, які підраховують цей самий реактив.

Насправді підприємства не споживають, а виробляють її (реактивну енергію - прим. Grey). Тобто, обладнання з великою індуктивною складовою виділяє реактивну енергію, яка додатково навантажує мережі. Для того, щоб „розвантажити” електричні мережі від негативного навантаження, існують спеціальні пристрої – Компенсатори Реактивної Потужності (КРП).

Ці КРП досить громіздкі та складні пристрої, причому вони безпосередньо розраховуються під визначене навантаження. А той чудо-пристрій, про який власне й зайшла мова („статичний перетворювач електроенергії”прим. Grey), якщо й може щось зекономити, теоретично, то лише при строго визначеному навантаженні. Але підрахувати це саме навантаження практично не можливо (в умовах реального споживання електроенергії будинку чи квартири - прим. Grey).

Багато сучасних приладів вже відразу оснащені пристроями для компенсації реактивної складової. Так, до прикладу, практично всі комп’ютерні блоки живлення оснащені Passive PFC, що дозволяє зменшити споживану енергію на 5-10%. Але в цьому випадку номінали ємності конденсаторів, дросселів та решти „заліза” дуже ретельно вираховувалися, що й дозволило скоротити споживання електроенергії.

Зі всього, що було написано вище, можна зробити висновок, що компенсовувати щось в домашніх, побутових умовах – безглуздо.

Однак, заради справедливості відзначимо: проведені нами експерименти на виробництві показали, що застосування трифазного статичного КРП дало деякі результати. А саме дозволило стабілізувати перекос по фазам на 10-15%, тобто рівномірніше розподілити навантаження між фазами. Але це на виробництві, де навантаження було відносно постійним. Тому, висновки робіть самі…

Автор Сергей Серомашенко, оригінал статті на сайті Электрик.Инфо.

4 коментарів до публікації «Прилади для економії електроенергії. Міф чи реальність?»

  1. Grey коментує:

    Розмістити тут цю статтю мене спонукало звернення знайомого, який хотів собі купити такий “перетворювач”, і просив порадити з вибором і допомогти з ціною. Як же люди жаждуть халяви і чуда… :-) І я поражаюсь ізобрєтатєльності “виробників” та “продавців” таких приладів, як майстерно вони можуть “лайно в обгортці” продавати такій кількості лохів. Як комерсант, я заздрю їм. Як інженер – обурююсь.
    Така масштабна реклама цих “перетворювачів” очевидно добре “відбивається” продажами, але й свідчить про величезний відсоток лохів в суспільстві. Прикро…

  2. Grey коментує:

    Якщо хтось хоче глибше розібратися з цим “лохотроном”, то ось ще статті російських дослідників цього “китайського чуда”:
    1. http://market.elec.ru/nomer/29/ostorozhno-energosberegateli/
    2. http://market.elec.ru/nomer/30/eshyo-raz-ob-energosberegatelyah/
    Будьте пильні!

  3. Goal коментує:

    Ще хочу додати до таких “лохотронів” -стабілізатори пасивної дії, тоюто всі, які працюють по ринципу: дія-спрацювання -це те саме що вас спочатку вдарить струмом, а тоді якійсь пристрій вимкне цей струм. Так працюють усі стабілізатори і жодним чином не можуть захистити мікроконтролерні автоматизовані системи – Котли, Пральні машини, телевізори тим більше холодильники. більше того вони навіть спроможні пошкодити систему електропостачання, спотворюючи синусоїду,викидаючи в неї додаткові гармоніки, які спричиняють в різних електронних сисемах шкідливі резонаси. Надійними стабілізаторами можуть виступати, потужна система електропостачання, додаткова електростанція.

  4. Grey коментує:

    Вітаю, Goal!

    У Вас доволі контраверсійна точка зору на принципи стабілізації напруги.
    Фактично, всі коригуючі пристрої реагують на зміну параметру, навіть пристрої з подвійним перетворенням. Відповідно, завжди існує певний часовий проміжок між зміною параметру і його корекцією. Чим коротший цей час, тим краще пристрій виконує свою функцію.
    Для побутових пристроїв часу реакції електронних стабілізаторів напруги цілком достатньо, і ніякого негативного впливу на електроприлади нема. Інакша ситуація з сервоприводними і релейними стабілізаторами (переважно китайськими) – дійсно, бувають ситуації, коли їх краще взагалі не використовувати, з причини надто великого часу реакції.

    Так само й з часом реакції ПЗВ на витік струму. ПЗВ теж реагує не миттєво: Вас спочатку вдарить струмом, а потім ПЗВ відключить лінію. Але часу реакції ПЗВ достатньо, щоб людину не вбило струмом. І свою фунцію ПЗВ виконує дуже добре (якщо він не “китайський”).

    Потужна система електропостачання чи додаткова електростанція не належать до сфери впливу домашніх корисутвачів. І навіть не кожна компанія має можливість встановити власну трансформаторну підстанцію, не кажучи вже про “додаткову електростанцію”.

Залишіть коментар

Поля позначені червоною зірочкою * є обов’язковими для заповнення!